поганий слух

См. также в других словарях:

• вухо — а, с. 1) Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Внутрішнє вухо. || Зовнішня хрящова частина органа слуху; вушна раковина. Надрати вуха. •• Тонке/ ву/хо добрий слух. Туге/ ву/хо поганий слух. 2) перен., розм. Про людину, яка… …   Український тлумачний словник

• добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… …   Український тлумачний словник